Стадії та склад проекту будівництва
Які бувають стадії проекту? Що таке ескізний проект? Що таке робочий проект? Чим стадія П відразняється від стадії Р? Відповіді на ці питання дає ряд документів, де прописані всі вимоги до складу проекту та стадійності його виконання в залежності від класу наслідків.
Для швидкого пошуку по сторінці натискаєте Ctrl+F (пошук по сторінці у всіх браузерах) або іконка пошуку по сторінці в мобільному.
Терміни та визначення понять
Будівлі – це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучих-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. ДК 018-2000 Державний класифікатор будівель та споруд
До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних установ і навчальних закладів тощо.
Реконструкція – це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). ДБН А.2.2-3:2014
Який документ регулює склад та зміст проекту будівництва
Яке буває проектування по кількості стадій
Одностадійне
При одностадійному проектуванні розробляється:
ОДНА стадія РП, склад і зміст якої не залежить від класу наслідків (відповідальності) об’єкта
Двостадійне
Для об'єктів, що за класом наслідків належать до об’єктів СС1, а також комплексів (будов), до яких входять лише об’єкти з СС1 розробляються:
-
Стадія ЕП – для об'єктів невиробничого призначення або Стадія ТЕР – для об'єктіввиробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури;
Для об’єктів, що за класом наслідків належать до об’єктів СС2 та СС3, а також комплексів (будов), до
складу яких входить хоча б один об’єкт, що за класом наслідків належить до об’єктів СС2, СС3 розробляються ці дві стадії:
Класи наслідків (відповідальності) - див. Розділ
Скільки стадій потрібно для розробки проекту індивідуального житлового будинку
Як правило, для будівництва індивідуального житлового будинку, який відповідає класу наслідків СС1 потрібно:
-
Схема намірів забудови земельної ділянки – це графічний документ, який потрібен для отримання будівельного паспорта та в подальшому отримання дозволу на будівництво чи реконструкцію індивідуального житлового будинку.
З чого починається процес проектування
Процес проектвання починається з:
-
Збору вихідних даних
-
Складанная завдання на проектування
Вихідні дані на проектування
Проектування будівельного об'єкта починається з отримання вихідних даних, на підставі яких розроблятиметься проектна документація. Основними вихідними даними на проектування є:
-
містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (окрім об'єктів будівництва,для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються);
-
інші вихідні дані:
1. Фрагмент чинної містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також, у разі наявності, схеми планування району.
1а. Цифрова модель місцевості, інформаційна модель будівельного активу (включаючи хмари точок сканування, що складається з множини точок в узгодженій системі координат у вигляді інформаційного контейнера, що характеризує поверхні будівельного активу).
2. Вихідні дані та вимоги на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у разі необхідності.
3. Пропозиції та дані про будівельну продукцію, обладнання з показниками енергоефективності, якщо це відомо замовнику.
4. Матеріали інвентаризації, оціночні акти, рішення органів місцевого самоврядування про знесення і характер компенсації будівлі та споруди, зелені насадження, які підлягають знесенню (у разі необхідності).
5. Дані для розроблення рішень з організації будівництва і складання кошторисної документації.
5а. Технічні завдання на розроблення проектно-конструкторської та проектнотехнологічної документації.
6. Для об'єктів виробничого призначення додатково подаються такі матеріали:
1) дані технічних завдань на машини та обладнання з тривалим циклом розроблення, конструювання і виготовлення;
2) номенклатура продукції, виробнича програма;
3) технічні характеристики продукції підприємства;
4) відомості про обладнання або креслення на нетипове та нестандартизоване обладнання з технічними характеристиками, у тому числі показниками енергоефективності;
5) необхідні дані щодо виконаних науково-дослідних робіт, пов'язаних зі створенням нових технологічних процесів і обладнання.
6) дані для оцінювання життєвого циклу об’єктів, що входять до складу комплексу (будови),
7. При реконструкції та капітальному ремонті об’єктів будівництва.
1) звіти з висновками про результати обстеження будівельних конструкцій, обмірювальні креслення, актуальні інформаційні моделі (за наявності), відомості про послідовність перенесення існуючих інженерних мереж та комунікацій, дані з інвентаризації існуючих на підприємствах (будівлях, спорудах) джерел забруднення;
2) технологічні планування діючих виробництв (цехів), ділянок зі специфікацією обладнання і відомостями про його стан;
3) умови на розміщення інвентарних тимчасових будівель і споруд, підйомнотранспортних машин та механізмів, місць складування будівельних матеріалів тощо;
4) переліки існуючих будівель (приміщень) і споруд, підйомно-транспортних засобів, які ДБН А.2.2-3:2014 12 можуть бути використані в процесі виконання будівельних робіт;
5) повнофункціональна цифрова тривимірна інформаційна модель проектування об’єкта 3D з усіма існуючими інженерними мережами (за наявності).
8. Дані про категорії корозійної агресивності атмосфери, води та ґрунту для розроблення проектних рішень з антикорозійного захисту конструкцій. Додатково для сталевих конструкцій вказується ступінь довговічності.
Примітка. Перелік вихідних даних, які надаються замовником, визначається при підписанні договору на виконання відповідних стадій проектування.
Завдання на проектування
Завдання на проектування об’єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).
Хто складає завдання на проектування
Завдання на проектування як правило складає головна генпроектувальна організація, яка буде далі вести весь комплекс робіт по проектуванню об'єкта. Вона розробляє і погоджує із замовником.
1. Назва та місцезнаходження об'єкта.
2. Підстава для проектування.
3. Вид будівництва.
4. Дані про інвестора.
5. Дані про замовника.
6. Джерело фінансування.
7. Необхідність розрахунків ефективності інвестицій на основі варіантного проектування.
8. Дані про генерального проектувальника.
9. Стадійність проектування з визначенням затверджувальної стадії (визначається спільно замовником та проектувальником).
10. Дані про інженерні вишукування.
11. Дані про особливі умови будівництва (сейсмічність, просадні ґрунти, підроблювані і підтоплювані території тощо).
12. Основні архітектурно-планувальні вимоги і характеристики об'єкта,у тому числі функціональні групи приміщень,назви та площі приміщень.
13. Черговість будівництва, необхідність виділення пускових комплексів.
14. Клас наслідків (відповідальності) та розрахунковий строк експлуатації об’єкта, основних конструктивних і технологічних рішень.
15. Вказівки про необхідність:
1) Розроблення окремих технічних завдань та індивідуальних технічних вимог;
2) розроблення окремих проектних рішень у декількох варіантах і на конкурсних засадах;
3) попередніх погоджень проектних рішень;
4) виконання демонстраційних матеріалів, макетів, креслень інтер'єрів, їх склад та форма на основі цифрової тривимірної інформаційної моделі проектування об’єкта 3D (за необхідності)
5) виконання науково-дослідних та дослідно-експериментальних робіт у процесі проектування і будівництва, виконання науково-технічного супроводу з урахуванням впровадження будівельного інформаційного моделювання (за необхідності).
6) технічного захисту інформації.
7) опису процедур обміну інформацією між учасниками проектування та будівництва, технології її створення; складу та змісту вимог щодо інформаційних моделей проекту та правил інформаційного моделювання.
16. Потужність або характеристика об'єкта будівництва, виробнича програма.
17. Вимоги до благоустрою майданчика.
18. Вимоги до інженерного захисту територій і захисту будівель і споруд від небезпечних природних чи техногенних факторів.
19. Вимоги щодо розроблення розділу “Оцінка впливу на навколишнє середовище” з урахуванням оцінки впливу на довкілля (за наявності).
20. Вимоги з енергозбереження та енергоефективності.
21. Дані про технології і (або) науково-дослідні роботи, які пропонує застосувати замовник.
22. Вимоги до режиму безпеки та охорони праці.
23. Вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту
24. Вимоги з пожежної безпеки об'єкта.
25. Вимоги до розроблення спеціальних заходів.
26. Призначення нежитлових поверхів.
27. Перелік будівель та споруд, що проектуються у складі комплексу (будови).
28. Необхідність виконання науково-технічного супроводу.
29. Вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-40.
30. Вимоги щодо забезпечення збалансованого використання природних ресурсів згідно з ДСТУ 9171.
31. Вимоги до електронної версії проектної документації.
32. Вимоги щодо складання відомості з обсягами робіт (може визначатись із застосуванням міжнародних систем вимірювання).
Примітка 1. Завдання на проектування (або коригування проекту) затверджується замовником
та погоджується проектувальником.
Примітка 2. Склад завдання на проектування може змінюватися відповідно до особливостей
об'єкта будівництва.
Стадії проектування ТЕО, ТЕР, ЕП, П, Р, РП
Що таке стадія проектування
Стадія проектування визначає, на скільки значущий вихід з експлуатації вашого майбутнього об'єкта щодо безпеки людей, матеріальних і соціальних втрати. Говорячи простими словами, державні органи в сфері будівництва та архітектури дають певні вимоги, в межах яких потрібно проектувати і будувати об'єкти, як за власні кошти інвесторів, так і за гроші державного бюджету, щоб отриманий результат був якісним і відповідав всім чинним нормам.
Чим більше відповідальніше об'єкт, тим більше стадій його проектування і вимог до них, тим більше погоджувальних процедур для будівництва.
Які бувають стадії проектування
ТЕО Техніко-економічне обґрунтування
ТЕО розробляється на підставі вихідних даних для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно- транспортної інфраструктури, а в окремих випадках – для об'єктів невиробничого призначення, які потребують детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності їх будівництва.
ТЕО обґрунтовує основні проектні рішення, потужність виробництва, номенклатуру та якість продукції, якщо вони не задані директивно, кооперацію виробництва, забезпечення сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, паливом, електро- та теплоенергією,
водою і трудовими ресурсами, включаючи вибір конкретної ділянки для будівництва, вартість будівництва та, у разі необхідності, подальшої експлуатації, основні техніко- економічні показники.
При підготовці ТЕО повинна здійснюватись всебічна оцінка впливів планованої діяльності на стан навколишнього середовища (ОВНС) згідно з ДБН А.2.2-1 з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля; рекомендовані рішення ТЕО потрібно обґрунтувати за результатами ОВНС та оцінки впливу на довкілля (за наявності); матеріали ОВНС, оформлені у вигляді спеціальної частини (розділу) документації, є обов'язковою складовою ТЕО.
1. Вихідні дані для проектування
1а. Вихідні положення, в яких зазначається технічна можливість та економічна доцільність комплексу (будови) в цілому, за чергами та пусковими комплексами, з урахуванням етапів його експлуатації та подальшої утилізації.
2. Обґрунтування проектної потужності об'єкта будівництва, передбачуваного асортименту продукції, запланованої до випуску.
3. Обґрунтування чисельності нових або додаткових робочих місць виробничого персоналу.
4. Дані про наявність сировинної бази, про забезпечення основними матеріалами, енергоресурсами, напівфабрикатами, трудовими ресурсами з обґрунтуванням можливості їх використання або одержання.
5. Дані інженерних вишукувань. Інформаційні моделі інженерних та інженерногеодезичних вишукувань (за необхідності, якщо передбачено договором).
6. Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС).
7. Схеми генплану та транспорту, в тому числі в електронному форматі.
8. Схема зведеного плану інженерних мереж, в тому числі в електронному форматі.
9. Основні рішення з інженерної підготовки території і захисту будівель і споруд від небезпечних природних чи техногенних факторів.
10. Основні технологічні, будівельні та архітектурно-планувальні рішення (за необхідності, визначеній в завданні на проектування, на основі цифрової тривимірної інформаційної моделі проектування об’єкта 3D).
11. Основні рішення та показники з енергоефективності, порівняння варіантів, облік і використання вторинних та поновлюваних ресурсів.
11а. Основні рішення та показники з охорони праці.
12. Основні положення з організації будівництва. За необхідності, відповідно до завдання на проектування, цифрове моделювання та будівельне інформаційне моделювання.
13. Заходи щодо технічного захисту інформації.
14. Основні рішення з санітарно-побутового обслуговування працюючих.
15. Основні рішення з пожежної безпеки.
16. Основні рішення щодо реалізації інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
17. Інформація щодо ідентифікація потенційно небезпечних об'єктів.
18. Доступність згідно з ДБН В.2.2-40 будівель чи споруд для осіб з інвалідністю та робочих місць, де вони можуть працювати за станом здоров’я.
19. Обґрунтування ефективності інвестицій (за потреби). У разі, якщо це встановлено у завданні на проектування, обґрунтування ефективності інвестицій може здійснюватися на основі повного життєвого циклу об’єкта будівництва.
20. Висновки з визначенням вибраного варіанта запропонованих рішень та пропозицій (за потреби) з урахуванням всіх етапів життєвого циклу об’єкта будівництва.
21. Техніко-економічні показники.
22. Кошторисна документація, склад, обсяг та зміст якої визначається відповідно до кошторисних норм України.
23. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об’єкта відповідно до ДСТУ 8855, розрахунковий строк його експлуатації, основні конструктивні та технологічні рішення.
24. Оцінка життєвого циклу із визначенням заходів досягнення цілей сталого розвитку і потенціалу глобального потепління від спорудження об’єкта відповідно до ДСТУ 9171 (за необхідності, що встановлено у завданні на проекту
Примітка. Склад ТЕО може бути доповнений чи скорочений (за винятком матеріалів ОВНС) за
рішенням замовника або за погодженням з ним.
Якщо ТЕО розробляється у декількох варіантах, то розділ ОВНС виконується після
погодження замовником вибраного варіанта.
ТЕР Техніко-економічний розрахунок
ТЕР розробляється на підставі вихідних даних для об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно- транспортної інфраструктури, а в окремих випадках – для об'єктів невиробничого призначення, які потребують детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності їх будівництва.
ТЕР застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення та лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
ТЕР обґрунтовує основні проектні рішення, потужність виробництва, номенклатуру та якість продукції, якщо вони не задані директивно, кооперацію виробництва, забезпечення сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, паливом, електро- та теплоенергією,
водою і трудовими ресурсами, включаючи вибір конкретної ділянки для будівництва, вартість будівництва та, у разі необхідності, подальшої експлуатації, основні техніко- економічні показники.
При підготовці ТЕР повинна здійснюватись всебічна оцінка впливів планованої діяльності на стан навколишнього середовища (ОВНС) згідно з ДБН А.2.2-1 з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля; рекомендовані рішення ТЕР потрібно обґрунтувати за результатами ОВНС та оцінки впливу на довкілля (за наявності); матеріали ОВНС, оформлені у вигляді спеціальної частини (розділу) документації, є обов'язковою складовою ТЕР.
ТЕР виконується у скороченому обсязі порівняно з ТЕО відповідно до особливостей об'єкта та вимог завдання на проектування
1. Вихідні дані для проектування.
1а. Вихідні положення, в яких зазначається технічна можливість та економічна доцільність зведення комплексу (будови) за чергами та пусковими комплексами, з урахуванням етапів його експлуатації та подальшої утилізації (за необхідності, що встановлено у завданні на проектування).
2. Обґрунтування проектної потужності об'єкта будівництва, передбачуваного асортименту продукції, запланованої до випуску.
3. Обґрунтування чисельності нових або додаткових робочих місць виробничого персоналу.
4. Дані інженерних вишукувань. Інформаційні моделі інженерних та інженерногеодезичних вишукувань (за необхідності).
5. Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС).
6. Схеми генплану та транспорту з мережами.
7. Основні рішення з інженерної підготовки території і захисту будівель і споруд від небезпечних природних чи техногенних факторів.
8. Основні технологічні, будівельні та архітектурно-планувальні рішення ( за необхідностівизнвченій в завданні на проектування, на основі цифрової тривимірної інформаційної моделі проектування об’єкта 3D).
9. Основні рішення та показники з енергоефективності, з охорони праці.
10. Основні положення з організації будівництва. За необхідності, відповідно до завдання на проектування, цифрове моделювання та будівельне інформаційне моделювання. ДБН А.2.2-3:2014
11. Заходи щодо технічного захисту інформації.
12. Основні рішення з санітарно-побутового обслуговування працюючих.
14. Доступність згідно з ДБН В.2.2-40 будівлі чи споруди для осіб з інвалідністю та робочих місць, де вони можуть працювати за станом здоров’я.
15. Висновки з визначенням вибраного варіанта запропонованих рішень та пропозицій (за потреби) з урахуванням всіх етапів життєвого циклу об’єкта будівництва.
16. Техніко-економічні показники.
17. Кошторисна документація, склад, обсяг та зміст якої визначається відповідно до кошторисних норм України.
18. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об’єкта відповідно до ДСТУ 8855, розрахунковий строк його експлуатації, основні конструктивні та технологічні рішення.
ЕП Ескізний проект
ЕП розробляється на підставі вихідних даних для принципового визначення вимог до
містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень, підтвердження
можливості створення об'єкта невиробничого призначення, його кошторисної вартості. У складі
ЕП можуть виконуватися інженерно-технічні розробки, а також схеми інженерного забезпечення
об'єкта.
Г.1 Загальна пояснювальна записка.
1. Вихідні дані для проектування.
2. Коротка характеристика об'єкта будівництва.
3. Дані інженерних вишукувань.
4. Відомості про черги будівництва та пускові комплекси.
5. Визначення вимог до містобудівних рішень.
6. Доступність об'єкта будівництва для маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-40.
7. Основні техніко-економічні показники.
8. Кошторисна документація, склад, обсяг та зміст якої визначається відповідно до кошторисних норм України.
9. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об’єкта відповідно до ДСТУ 8855, розрахунковий строк його експлуатації, основні конструктивні та технологічні рішення.
9а. Розрахунок щільності населення відповідно до ДБН Б.2.2-12.
10. Пожежна безпека.
11.Основні положення з організації будівництва
Г.2 Основні креслення та відповідні креслення в електронному вигляді на основі цифрової
тривимірної інформаційної моделі проектування об’єкта 3D (за необхідності).
1. Ситуаційний план у масштабі 1: 2 000, 1: 5 000 або 1: 10 000.
2. Схема генерального плану у масштабі 1: 500 або 1: 1 000.
3. Схема транспортно-пішохідних зв'язків (за необхідності).
4. Плани поверхів, фасади, розрізи будівель та споруд.
5. За завданням замовника принципові схеми влаштування інженерного обладнання, технологічні компонування, конструктивні рішення.
6. Інформаційна модель місцевості (за необхідності), хмара точок сканування (за наявності).
7. Інформаційна модель об’єкта буді
П Проект
П розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, організаційних, технологічних, інженерних рішень об'єкта будівництва, його кошторисної вартості.
П розробляється на підставі вихідних даних та схваленої при тристадійному проектуванні попередньої стадії.
Розділи П необхідно подавати у чіткій і лаконічній формі, без надмірної деталізації, у складі та обсязі, достатньому для обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельних робіт, потреб в обладнанні, будівельних матеріалах та конструкціях, положень з організації будівництва, а також визначення кошторисної вартості будівництва.
До складу проектної продукції, що передається замовнику, не входять інженернотехнічні, техніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, а також матеріали інженерних вишукувань.
За необхідності виконання науково-дослідних робіт в рамках науково-технічного супроводу в процесі проектування і будівництва, у проектній документації належить наводити їх перелік із стислою характеристикою і обґрунтуваннями необхідності їх виконання.
Орієнтовний склад розділів П на будівництво об’єктів невиробничого призначення наведено у додатку Д (довідковий), а на будівництво об‘єктів виробничого призначення та лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури – у додатку Е (довідковий).
При застосуванні обладнання індивідуального виготовлення, включаючи нетипове і нестандартизоване, у відповідних розділах проекту належить наводити вихідні вимоги на розроблення цього обладнання.
Д.1 Загальна пояснювальна записка
1. Вихідні дані для проектування.
2. Коротка характеристика об'єкта будівництва, дані про проектну потужність об'єкта будівництва (місткість, пропускна спроможність).
3. Дані інженерних вишукувань.
4. Відомості про потреби в паливі, воді, електричній та тепловій енергії.
5. Відомості про черги будівництва та пускові комплекси.
6. Матеріали ОВНС, включаючи дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля (земельні, водні та інші ресурси), їх мінімізація та компенсація. За наявності звіту з оцінки впливу на довкілля матеріали (розділ) оцінки впливів на навколишнє середовище у складі проектної документації розробляються тільки в частині заходів, не включених до звіту з оцінки впливу на довкілля.
7. Рішення з інженерної підготовки території і захисту будівель і споруд від небезпечних природних чи техногенних факторів.
8. Доступність об'єктів для маломобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-40.
9. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту.
10. Розділ із забезпечення надійності та безпеки з зазначенням строку першого планового обстеження технічного стану кожного окремого об'єкта, що входить до складу будови, прийнятого в експлуатацію.
11. Розділ із забезпечення енергоефективності.
12. Основні техніко-економічні показники (за необхідності, встановленої завданням на проектування, з урахуванням життєвого циклу об’єкта).
13. Розділ із науково-технічного супроводу (за потреби)
14. Відомості з обсягами робіт, в тому числі по чергах та пускових комплексах .
15. Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об’єкта відповідно до ДСТУ 8855, розрахунковий строк його експлуатації, основні конструктивні та технологічні рішення.
15а. Розрахунок щільності населення відповідно до ДБН Б.2.2-12.
16. Пожежна безпека. Основні вимоги.Примітка. Пояснювальна записка викладається якомога стисліше.
Д.2 Архітектурно-будівельні рішення
1. Рішення та основні показники генерального плану, благоустрою та озеленення. Короткий опис і обґрунтування архітектурних рішень та їх відповідність функціональному призначенню з урахуванням містобудівних вимог. Рішення щодо
зовнішнього та внутрішнього оздоблення. Інформаційна модель будівельного майданчику (за необхідності).
2. Основні рішення із прийнятої конструктивної схеми (матеріали стін, перекриттів, покрівлі), обґрунтування застосованих типів фундаментів та інших конструкцій, їх категорії відповідальності, теплоефективність огороджувальних конструкцій та теплофізичні характеристики, прийняті архітектурні і інженерні рішення щодо захисту приміщень від зовнішнього і внутрішнього шумів (гулу). Інформаційна модель будівель (за необхідності).
Д.3 Технологічні рішення
Д.4 Рішення з інженерного обладнання
1. Принципові рішення із внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання: опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, газопостачання, водопостачання і каналізації, електрообладнання, електроосвітлення, захисту від блискавок, зв'язку, сигналізації, радіофікації, телебачення, автоматизації санітарно-технічних пристроїв, диспетчеризації, обладнання
замково-переговорними пристроями (для житлових будинків), вимоги щодо енергозбереження в тому числі по чергах та пускових комплексах. Інформаційна модель внутрішніх інженерних систем (за необхідності).
2. Заходи щодо захисту від блукаючих струмів та антикорозійного захисту.
3. Інженерні рішення щодо протипожежних заходів.
Д.5 Основні креслення
1. Ситуаційний план у одному з таких масштабів 1:2000, 1:5000 або 1:10000.
2. Генеральний план на топографічній основі у масштабі 1:500 або 1: 1000.
3. Принципові рішення з вертикального планування, благоустрою та озеленення.
4. Схема транспортно-пішохідних зв'язків (за необхідності).
5. План трас зовнішніх інженерних мереж та комунікацій масштабу 1:2000.
6. Плани трас внутрішньомайданчикових мереж і споруд до них масштабу 1:500 або
1:1000.
7. Схеми розташування фундаментів, плани поверхів, фасади, розрізи будівель та споруд із схематичним зображенням основних несучих та огороджувальних конструкцій; принципові рішення основних вузлів спряження конструктивних елементів, схеми армування монолітних залізобетонних конструкцій, деталі огороджувальних конструкцій.
8. Інтер'єри основних приміщень (розробляються додатково згідно із завданням на проектування).
9. Каталожні аркуші при використанні проектів (проектних рішень) повторного застосування.
10. Плани поверхів, фасади і розрізи при використанні проектів (проектних рішень) повторного використання.
11. Принципові схеми влаштування інженерного обладнання (опалення, вентиляції, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, водостоків, електрообладнання, газо- та холодопостачання, кондиціонування повітря, зв'язку та сигналізації, автоматизації інженерного обладнання, пиловидалення, систем протипожежного захисту, сміттєвидалення), принципові рішення щодо впровадження заходів з енергозбереження. Допускається надавати
аксонометричні тривимірні проекції всіх видів (в тому числі ізометричні), з урахуванням особливостей програмного забезпечення, що використовується12. Плани компонування (розташування) технологічного обладнання та специфікації основного устаткування.
13. Вихідні дані на розроблення конструкторської документації з обладнання індивідуального виготовлення.
Д.6 Організація будівництва
Склад, обсяг та зміст проектної документації розділу встановлюються відповідно до вимог та рекомендацій ДБН А.3.1-5.
Д.7 Кошторисна документація
Склад, обсяг та зміст кошторисної документації визначається відповідно до кошторисних норм України.
РП Робочий проект
РП рекомендовано розробляти для технічно нескладних об'єктів будівництва, а також об'єктів будівництва з застосуванням проектів (проектних рішень) повторного використання на підставі вихідних даних та схваленої при двостадійному проектуванні попередньої стадії.
РП розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, організаційних, технологічних, інженерних рішень об'єкта будівництва, його кошторисної вартості.
РП розробляється на підставі вихідних даних та схваленої при двостадійному проектуванні попередньої стадії.
РП є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної частини та робочої документації. Орієнтований склад і зміст затверджувальної частини.
Для виконання будівельних робіт видається робоча документація у повному обсязі.
Склад та зміст розділів РП з капітального ремонту об'єктів, може зменшуватися залежно від технічної та технологічної складності робіт.
В окремих обґрунтованих випадках при виконанні будівельних робіт з капітального ремонту, пов'язаних виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація.
Склад РП Робочого проекту являє собою спрощену версію - П Проект
Р Робоча документація
Стадія Р розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії.
До складу Р для будівництва повинні входити:
1) переліки робіт, для яких необхідне складання актів на приховані роботи та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій;
2) вихідні вимоги щодо розроблення конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення (включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання), за яким вихідні вимоги на попередніх стадіях не розробляються.
Обсяг та деталізація робочих креслень та інформаційних моделей проекту (за наявності) мають бути доведені до кількості та рівня, достатніх для виконання будівництва.
При розробленні проектної документації на об'єкти будівництва, що підлягають науково-технічному супроводу, при виконанні робочої документації можна здійснювати додаткові розробки, які не передбачені нормативними документами і уточнюють матеріали проекту.
При проектуванні об'єктів з класом наслідків (відповідальності) СС2, СС3 можуть бути виконані робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, пристосування та установки, що обов'язково має бути обґрунтовано в пояснювальній записці проекту. Зазначені креслення та кошторис розробляються на підставі обґрунтування, яке направляється генеральним проектувальником замовнику.
Деталювальні креслення металевих конструкцій (КМД) (якщо передбачено проектною документацією), технологічних трубопроводів, газоповітропроводів та інших необхідних конструкцій, де проводиться розрахунок з урахуванням їх призначення у напруженому стані, розробляють на підставі креслень конструкцій металевих (КМ) чи інформаційних моделей проекту (за наявності).
У завданні на проектування у складі креслень конструкцій металевих може бути передбачено необхідність визначення їх критичних температур для подальшої оцінки вогнестійкості згідно з 5.5 ДБН В.1.1-7.
Креслення типових конструкцій, виробів та вузлів, на які є посилання у робочих кресленнях, а також проекти (проектні рішення) повторного використання тимчасових споруд до складу робочої документації не входять.
1. Робочі креслення.
2. Паспорт опоряджувальних робіт.
3. Кошторисна документація.
4. Специфікації обладнання, виробів і матеріалів.
5. Опитувальні аркуші та габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів.
6. Робоча документація на будівельні вироби.
7. Ескізні креслення загальних видів нетипових виробів.
8. Робоча документація на проектні рішення, передбачені будівельними нормами,
стандартами і правилами стосовно створення доступності для маломобільних груп населення
згідно з ДБН В.2.2-40.
9. Інформаційні моделі (за необхідності)”.
Примітка. Склад Р може уточнюватися і доповнюватися.
