Від початку війни проти України Росія догматично заявляла, що завдає ударів високоточною зброєю виключно по військових об'єктах. Але в реальності жертвами бомбардувань ставали більше цивільні, ніж військові.

Розслідування "Убийцы на удаленке" Insider спільно з Belingcat та Der Spiegel /theins.ru/ /дзеркало українською/

Авіасполучення

Пасажирсьскі авіаперевезення це та ланка, що першою випала з роботи зі зростанням напруженності ще задовго до 24 лютого 2022 року. Великі авіакомпанії на тлі зростання вірогідності вторгнення максимално зменьшували свою присутність через підвищення ризиків.

Борти літаків, що перебували в лізингу відправляли в інші країни. Окремі компанії знімали свої літаки з рейсів і навіть саджали їх на шляху в України вже 12 лютого /джерело/.
З 14.02.22 МАУ отримала офіційне повідомлення від страхових компаній про припинення страхування літаків для польотів у повітряному просторі України /джерело/

Дані порталу flyradar 16.02.22

Дані порталу flyradar на ранок 24.02.22

З початком воєнних дій аеродроми та їх інфрастуктура (як військова, так і цивільна) першими зазнали ударів крилатими та балістичними ракетами (злітні смуги, термінали, вишки звязку, технічні зони, ангари літаків). Ворог намагався зруйнувати військову авіацію будь-яким чином і будь-де, заради спроможністі панувати в нашому повітряному просторі і не зустріти супротиву. Звісно, це йому не вдалося ні в перші 2-3 дні, ні у всі наступні. Військова авіація залишилась в цілістності, чого не скажеш про цивільну інфраструктуру багатьох приміських аеропортів.

Зруйнована адмінбудівля аеропорту в м. Вінниця

Зруйнований термінал аеропорту в м. Миколаїв

Відбудова всієї авіаційної галузі, всіх знищенних об'єктів займе істотний проміжок часу. І саме вона в першу чергу має вестися за сучасними світовими стандартами, щоб більшість українських аеропортів більше не виглядали, як вікно у "советське" минуле в найгіршому його втіленні.

Сучасний аеропорт – це не стільки про красу терміналу, сучасний аеропорт – це перш за все про логістику, менеджмент та технології

Тому саме для цій галузі важливіше за усі інші залучати і проектувати, і будувати компанії з великим живим досвідом для проведенням реальних конкурсів та тендерів, аналізу місцевих потреб та навантажень.

Автодороги

В перші години війни широкі проспекти Київа, Харківа, Чернігова та інших міст перетворилися на суцільні вузькі горловини автотрафіку. Тисячі автомобілів рухалися в одному напрямку – на виїзд із міст. Кілометрові затори прикрасили світлинами перші шпальти ЗМІ.

Ранковий трафік під час евакуації міста. м.Київ 24.02.2022

По всій країні стараннями місцевих органів влади та громад з'явились сотні блокпостів на магістральних дорогах і не тільки. Вони являли собою творче різноманіття технічних споруд з залізобетонних фундаментних блоків, металевих протитанкових "їжаків" різного калібру (з рейок, профільних труб, швелерів, навідь дерев) мішків з грунтом тощо.

Бійці тероборони в різного типу "хакі" з нарізними мисливськими гвинтівками боронили кордони кожного другого села. Всі шукали ворожі ДРГ та очікували прориву аж до Карпат.

Протитанкові загородження на вїзді в обласне місто. Березень 2022р.

З одного боку варто пошани така швидка реакція органів самоврядування. Але з іншого, на певний час, це призвело до справжнього колапсу на дорогах, через величезні пробки довжиною в десятки кілометрів на самих різних ділянках, віддалених як від бойовоих дій, так і від прикордонних пунктів пропуску. Середня швидкість пересування на трасах була 70 км/г. АЗС спустошували свої запаси за декілька годин. Придорожня інфраструтура була настільки обмежена, що люди ночували в свої автомобілях на шляху з одного міста в інше.

Дорога на Львів із Вінниці. Затор на 12 км перед блок-постом через маленьку річку. Березень 2022р.

Водії в потоці часто проявляли не найкращі свої інстинкти та виїздили на зустрічну смугу аби бути розумнішим за інших. Все це закінчувалось ДТП із зіткненням та перевернутими автівками в кювет. І дуже часто місцева поліція або швидка просто не мало можливості оперативно дістатися до місця аварії. Ще довгий час скелети таких машин наводили жах на міжміських трасах.

Багато автомобілей цивільних було розстріляно ворожою арміє в Північних регіонах.

Нажаль, було і багато випадків аварій та стрілянини на самих блокпостах вже віддалено від зони бойового зіткнення. Через погану їх видимість і облаштування блокпостів, підкріпленою загальною панікою, та просто незнання правил проїзду блокпостів автомобілістами в воєнний час.

Правила проїзду блокпостів в воєнний стан

Прикордонна система пропуску в західних регіонах не витримувала навантаження і утворювалися величезні затори з людей та машин перед ними. Люди чекали днями, щоб перетнути кордон. Стараннями волонтерів IT-спільноти за лічені дні було створена маса корисних каналів та документів для відстеження черг, допомоги біженцям з житлом, трансфером та іншим.

Моніторинг черг на кордоні з Україною на початку війни

Родина на шляху до пункту пропуску на кордоні з Польщею

Найгіршим засобом для евакуації з міст виявились електромобілі. Маленький запас ходу та їх нездатність до швидкого відновлення енергії – це те, що точно можно записати на час 2022 року в мінуси електротранспорту в воєнний час. Хоча, по мірі того, як знищувалась обстрілами нафтопереробна галузь, попит на електромобілі та будь-який інший електротранспорт виростав в рази до наступної хвилі їх безпорадності в час обстрілу електромереж Дивись – Енергетична безпека.

Мости

З давніх часів річки та гори були природними перепонами на шляху наступу ворогів. Мости забезпечували швидкий та безперешкодний рух військ, забезпечували зв'язок між різними частинами армії, визначали контроль за територією, забезпечували доступ до ресурсів, таких як паливо та матеріали, необхідні для забезпечення військових потреб, використовувалися для евакуації цивільних осіб з території, яка знаходилася під загрозою нападу. Захист або захоплення мостів мали стратегічне значення для успіху військових операцій в певні періоди часу. І з часом роль мостів ніяк не зменьшилась і на протязі війни ми ще раз переконались в правильності цих тез.

Напочатку вторгнення підрив мостів на півночі не дозволив ворогу швидко просунутися в певних напрямках, наприклад через річку Ірпінь. В той самий час не підрив мостів на півдні країни призвів до фатальних наслідків окупації Херсону, Мелітополя та Маріуполя.

За даними Мінінфраструктури, всього на дорогах загального призначення внаслідок війни було зруйновано понад 300 мостів.

Зруйновані мости України під час війни

Зруйнований міст через річку Ірпінь, березень 2022р.

Зруйнований Антоновський міст через річку Дніпро, м.Херсон, грудень 2022р.

Не дивлячісь на сучані тенденції в містобудуванні в світі, пов'язані з будівництвом ажурних вантових та комбінованих мостів, використанням сучасних полімерних та композитних матеріалів. В суворий воєнний час при використанні конвенційної зброї надійнішими та більш ремонтопридатними все ж таки залишаються балочні мости з залізобетону. Особливо для малих річок.

Балочні мости з одного боку легко знищити підривом в зоні шарнірних опор балок для зменьшення наступального потенціалу ворога. З іншого боку, їх досить важко знищити ворогу з повітря сучасними крилатими ракетами які мають досить велике КІВ, що робить міст важкою мішенню для наведення. Звісно, їм не встояти перед тонневими фугасними керованими авіаційними бомбами. Проте сучасні система ПВО набагато краще захищають віддалені регіони від ворожої авіації, яка так глибоко просто не залітає, а ніж від крилатих або балістичних ракет, котрі летять куди завгодно, але при цьому не можуть нести дуже великий заряд конвенційної вибухівки.

Містобудівельникам країни знов треба робити акценти не на гарних світових тенденціях для легкості та економії, а на сталості та міцності. Вочевидь треба:

Більші нормативні навантаження з огляду на сучасну важку бронетехніку (наприклад, західні танки вагою по 70 тон)
Введення класів військового стратегічного значення для кожного мосту з огляду на географічне розташування і близкості до сучасних кордонів.
Додаткові норми розрахунків динамічних навантажень на вибухи різної потужності в межах таких мостів.
Уніфікація будівельних модулів конструкцій мостів. Для їх більш швидкого відновлення в разі потреби.
Можливо, стратегічне зберігання окремих деталей, вузлів.
База цифрових BIM-моделей всіх креслень мостових споруд в захищеній державній базі.

Залізничне сполучення

Розгалужене залізничне сполучення України стало стратегічно важливим чинником того, що ворогу не вдалося зупинити цивільну та військову логістику. На ній трималося постачання озброєнь, палива, вантажів та звісно пасажирські перевезення. Десятки зруйнованих тягових підстанцій, вокзали, залізничні мости. Все, що ворог послідовно намагався знищити ракетними обстрілами відновлювалось і продовжувало працювати.

Стан працюючих вокзалів укрзалізниці на 20.03.22

В перші тижні війни укрзалізниця взяла на себе основний тягар пасажирських перевезень для евакуації громадян на західні кордони. Щільність людей на перонах та в вагонах була максимальна. В одному купе їхало до 16 людей. Коридори, тамбури, туалети - всюде, де був простір він зрештою заповнювався людьми.

Люди в очікуванні евакуаційних потягів, лютий-березень 2022р.

Не дивно, що ключові вузлові пункти залізниці з перших місяців стали ласуваними ціллями для ракетних ударів в різних частинах країни.

Ракетний удар по залізничному вузлу

Ракетний удар по станції Лозова 06.04.22

8 квітня 2022 р. балістична ракета малої дальності «Точка-У» вразила головний залізничний вокзал у Краматорську, Донецька область, на підконтрольній Україні території. Ракета вбила більше 50 людей, включно з п’ятьма дітьми. Подробиці цього теракту можна дізнатись з OSINT-розслідувань:

Розслідування "Факти Росії про Краматорськ і реальні докази" Belingcat та OSINT спільнота /bellingcat.com/

Розслідування "Death at the Station" Human Rights Watch /hrw.org/ /дзеркало українською/

Ракетний удар по вокзалу, м. Краматорськ 08.04.2022

Але не дивлячись на загрози, все ж таки залізниця залишилась найбезпечнішим з можливих в умовах війни шляхом для пересування не тільки цивільних, а й всіх дипломатичних гостей країни, яких за час війни було чимало.

Сталева дипломатія. Дипломати, президенти та прем'єр-міністри, перевезені укрзалізницею в період 2022-2023 років

Поціновувачі якості підстаканників укрзалізниці в період 2022-2023 років

Залізниця була і залишається головним джерелом транспортних та пасажирських перевезень в Україні.
Розгалужена структура залізничних колій витримала логістичні шквали, спричинені війною. В цьому велика заслуга робітників укрзалізниці.
Але, хронічні хвороби, які тінню тягнуться з "советського" минулого так чи інакше все одно передаються з року в рік. Це держава в державі зі своєю частиною невелікованних проблем. Реформи укрзалізниці ключові в розвитку післявоєнної економіки.

Укрзалізниця потребує перезапуску на новій моделі управління:

політичного вирішення загальних питань тіньового ринку перевезень, чорний кас та корупції,
довгострокових інвестицій для модернізації інфраструктури (колії, мости, станції тощо),
якісно нової моделі менеджменту,
цифровізації та автоматизації багатьох механічних процесів.

Транспортна інфраструктура

Мости, дороги, колії... Все те, що в мирний час забезпечено спрогнозованим плануванням, витримуючим помилки на місцях, в воєнний час - перетворюється на хаотичні шляхи перетину логістичних шляхів. Від порятунку та евакуації циівільних до забезпечення військових потреб. Ця тема підлягає особливій увазі в подальшому плануванні цивільної безпеки. Дійсно велике будівництво ще попереду